понеділок, 3 червня 2019 р.

"Джон Уік 3": у грі по самі вуха



Можна по-різному використовувати гіпернасилля як прийом, можна створювати похмурі трилери про паскудну людську сутність та природу зла – фон тріерів теж хтось любить, а можна вийти у царину розважального кіно та вшкварити крутий бойовик. Тут можна майже все, хто наважиться придовбуватися до реалістичності, якщо ти берешся за гротескні прийоми і фактично створюєш казку.

Трохи шутер, трохи комікс, трохи «Вбити Біла» - Чад Стахельськи, каскадер та постановник боїв у «Матриці», схрестив у своїй божевільній лабораторії шалені прийоми і вивів симпатичне створіння, воно б‘ється, гарчить і не дає глядачеві знудитися. У прокат вийшла вже третя частина пригод суперкілера Джона Уіка, здається, що там дивитися? Сало як сало, чим бойовик може здивувати, та каса за перший уікенд каже сама за себе.

четвер, 30 травня 2019 р.

Гра у фан-сервіс: що втратила «Гра престолів»



«Гра престолів» - це феномен, навіть після такого фіналу, на екрані розгорнувся цілий живий всесвіт, порівняння тут можливе хіба зі Середзем‘ям. Серіал показав одних із найпрекрасніших драконів у кіно – живих, небезпечних і красивезних! Поруч можна поставити тільки красунчика Смога (найкраща роль Камбебетча, як на мене). Серіал подарував нам класних акторів у яскравих образах (от Хал Дрого хоч і прожив недовго, та вже вистачило на пропуск до світу DC!). Складний сюжет із багатьох гілок, що сплітаються і розходяться, дозволяв обрати собі героя на свій смак, від містичної подорожі в пошуках просвітлення і набуття над здібностей до історії помсти. Трансформація героїв вирулювала сюжет на нові рейки і захоплювала. Якщо Пітер Джексон для свого кіно всесвіту обрав величні тони, ця історія зачарувала своєю хоробрістю, тут можливий будь-який сюжетний хід і ніхто з персонажів не має імунітету невмирущості (добре їх багатенько і будь-хто може перемітитися на шахівниці сюжету у центр). Та врешті решт історія підхопила вірус, який загрожує тривалим проектам.

четвер, 16 травня 2019 р.

"Інтерв‘ю з Богом": тишком-нишком



Мого улюбленця Мела Гібсона (так, пияка і хулігана) люблять критикувати за надмірність у фільмах, які він знімає вже як режисер. Кров рікою, тортури крупним планом, що аж млосно, потрощені трупи, по яких лазять щури, страшне, так? Мабуть через це його вражаючий «Hacksaw ridge» не поставлять поруч із «Врятувати рядового Райана» (хоча я краще копну його за структуру історії, яка могла б бути вдалішою). Як на мене, це не бажання схрестити інші жанри зі слешером, це свідомий вибір художнього методу відповідно до темпераменту творця – Гібсон сам такий, надмірний і буйний, мабуть він просто розповідає історію так, щоб вона вразила його самого. Хтось заперечить, що його «Страсті Христові» дійсно вражають? Але цей метод не просто не популярний серед митців, що обирають християнську проблематику, навпаки, я знову і знову зустрічаю дивну помірність.


вівторок, 16 квітня 2019 р.

Is this just fantasy?



Справді цікавий фільм, заснований на чийсь історії життя, можна зняти або розповідаючи несподівані факти, або обравши окремий епізод і зосередившись на гострому емоціональному конфлікті. Так, наприклад, є вже кілька фільмів про Стіва Джобса, а справді запам‘ятався варіант Денні Бойла, де режисер не каже, в якому гаражі той щось розробляв чи де й на кого вчився, де показані три гострі ситуації, конфлікти, сварки та з‘ясування стосунків – із дружиною, дочкою, другом, колегами - це розкриває і історію персонажа, і його формування характеру та трансформацію. Що оберуть для фільму про Queen – це питання мене бентежило і визначитися з намірами було важко: від «не буду дивитися» до «не маю права пропустити».


Хоча режисером став Браян Сінгер, який відзначився у різних жанрах і має цікаву фільмографію, сумно визнати, що кіно вийшло нецікаве. З історії такої яскравої рок-групи чомусь зробили дивну і доволі мляву мелодраму. Так, музиканти Queen не відкушували голови живим мишам на сцені, не вгашувалися наркотиками до напівсмерті і не кидали групу зі скандалом – сценарист мабуть знудився і вирішив їм намалювати цікавіше життя!

пʼятниця, 12 квітня 2019 р.

Котик-мен або Баблодощик для Марвела



Марвел і так на касу не скаржиться, а «Чорна пантера» свого часу взагалі взяла приз як прорив, нове слово і коміксовий майжешедевр. Що ж там трапилося у тих джунглях Африки, що критиків та глядачів так вшкварило? Головний козир фільму – колоритна яскрава естетика: незвичайні вбрання та зачіски, прикраси та зброя, ці елементи створюють таку собі іншопланетну атмосферу.


Чорна пантера, цей бородатий котик, вже з‘являвся десь у попередніх «Месниках», а тепер нам виклали його особисту історію. У котика помер тато-король. І котику довелося сісти на трон маленького цікавого королівства Замунда/Ваканда. Вдома у котика все добре, зовсім не кримінальний Готем, а таке собі суспільство майбутнього із хмарочосами, магнітними електричками, дронами і бойовими носорогами, а по місту ще й літають тарілочки на якійсь антигравітації (і нащо котику в тій утопії броньований костюм та зброя?). Але демократію, парламент і голосування тут вводити не поспішають – короля весело обирають на загальній вечірці за допомогою наркотиків та бійки на смерть. Громадяни щасливі, вдягнуті, здорові та вгодовані, одне їм муляє: десь живуть кляті «колонізатори», «гноблять братів» та мордують екологію, то ж добре було б зібрати армію та розібратися… Але принц-котик продовжує грати в хованки зі світом, і виходить на полювання лише з одного приводу - нагоди схопити контрабандиста, який підло поцупив партію цінного металу. І тут його перестріне такий собі загадковий хлопець із дредами, теж претендент на трон, носорогів, магнітні електрички та цінний метал.

четвер, 11 квітня 2019 р.

Шазам: великий малий



Пиво, стриптиз, селфі за гроші, підкорити youtube – новий супергерой DC застосовує надздібності  весело, хай про відповідальність та місію рятувальника людства думають дебелі дядьки типу Бетмена, Шазаму можна все, він ще підліток. 4 квітня на екрани вийшов фільм за коміксами DC – «Шазам!», і довів, що дуркувати може не тільки Дедпул. Вічна мряка Готема змінюється на кольори і світло вже з історії «Диво-жінки», і якщо не згадувати скалічену «Лігу справедливості», DC набирає обертів з серією виняткових екранізацій, де є яскрава акторська гра, драма і драйв.