Справді цікавий
фільм, заснований на чийсь історії життя, можна зняти або розповідаючи
несподівані факти, або обравши окремий епізод і зосередившись на гострому
емоціональному конфлікті. Так, наприклад, є вже кілька фільмів про Стіва
Джобса, а справді запам‘ятався варіант Денні Бойла, де режисер не каже, в якому
гаражі той щось розробляв чи де й на кого вчився, де показані три гострі
ситуації, конфлікти, сварки та з‘ясування стосунків – із дружиною, дочкою, другом,
колегами - це розкриває і історію персонажа, і його формування характеру та трансформацію.
Що оберуть для фільму про Queen – це питання
мене бентежило
і визначитися
з намірами було важко: від «
не буду дивитися» до «не маю права пропустити».
Хоча режисером став
Браян Сінгер, який відзначився у різних жанрах і має цікаву фільмографію, сумно
визнати, що кіно вийшло нецікаве. З історії такої яскравої рок-групи чомусь зробили
дивну і доволі мляву мелодраму. Так, музиканти Queen не відкушували голови
живим мишам на сцені, не вгашувалися наркотиками до напівсмерті і не кидали
групу зі скандалом – сценарист мабуть знудився і вирішив їм намалювати цікавіше
життя!
