«Гра престолів» -
це феномен, навіть після такого фіналу, на екрані розгорнувся цілий живий
всесвіт, порівняння тут можливе хіба зі Середзем‘ям. Серіал показав одних із
найпрекрасніших драконів у кіно – живих, небезпечних і красивезних! Поруч можна
поставити тільки красунчика Смога (найкраща роль Камбебетча, як на мене).
Серіал подарував нам класних акторів у яскравих образах (от Хал Дрого хоч і прожив
недовго, та вже вистачило на пропуск до світу DC!). Складний сюжет із багатьох гілок, що сплітаються і розходяться, дозволяв
обрати собі героя на свій смак, від містичної подорожі в пошуках просвітлення і
набуття над здібностей до історії помсти. Трансформація героїв вирулювала сюжет
на нові рейки і захоплювала. Якщо Пітер Джексон для свого кіно всесвіту обрав
величні тони, ця історія зачарувала своєю хоробрістю, тут можливий будь-який
сюжетний хід і ніхто з персонажів не має імунітету невмирущості (добре їх
багатенько і будь-хто може перемітитися на шахівниці сюжету у центр). Та врешті
решт історія підхопила вірус, який загрожує тривалим проектам.
Одні серіали
перероджуються у мелодраму – так «Доктор Хаус», який починався із цікавих
детективно-медичних розслідувань, обернувся на з‘ясування стосунків і збляк.
Фантастичні твори влаштовують собі повний апокаліпсис зі всіма силами пекла чи
меганадприродними прибульцями, зупиняють його якоюсь страшною жертвою і
згасають. «Гра престолів» поступово втратила дещо дуже важливе – ту саму
хоробрість. Зерна конфліктів, закладені у перших сезонах, отримували не відповідну
реалізацію, ніби розвиток сюжету будував не сценарист, а варіант обирали з
інтернету за допомогою рефер… прости господи, опитування. Демократія зовсім
недоречна у мистецтві, вона не дасть потрібний високий рейтинг, «глядач не
знає, що він хоче, поки ти це йому не покажеш» (с).
Благородне
походження одного не дуже тямущого хлопця не дало історії нічого, крім роману
із власною тіткою – не надто скандальний хід у цьому світі. Уявімо, що ситуацію
обернули б навпаки: якби з‘ясувалося, що Джон навіть не бастард лорда, а
циганча, якого Нед купив на якомусь ринку рабів, пожалівши малого. І персонаж
вже вирулює хоча б на месседж про те, наскільки виховання важливіше за
походження. Інший герой, який постраждав від рефер… результатів опитування,
Дені, її шлях вже кілька сезонів йшов через ламання систем, де вона опинялася:
у шлюбі за примусом вона змінила ставлення до себе, у суспільстві, де жінки
безправні, стала лідером народу, у країні рабовласників почала боротьбу за
свободу. У розмові з Тіріоном про колесо влади вона декларує свої наміри – я не
хочу опинитися на горі, я хочу колесо зламати. Фінальний сезон все перекреслює,
дії персонажа втрачають логіку. Бо за опитуваннями у Твіттері публіка очікувала
саме на такий кінець для неї. І сюжет слухняно вигнувся під результати.
Навіщо Бран
стільки серій і такою ціною здобував над здібності, щоб так їх і не
використати? Чи присутність на весіллі Джонових батьків і була тією самою
метою? Виявляється, джентльмени, ми дивилися таку собі мексиканську мильну
оперу про загубленого синочка.
Серіал знову і
знову грає у фан-сервіс, справджуючи, як авторам здається, найсміливіші
очікування. Хочемо батьків для Джона! Тримайте. Хочемо роман із Дені! Ось.
Хочемо більше зомбі! Будь ласка. Отримали дуже багато зомбі у кривавих
сутінках, де майже нічого не видно. Так, серіал втратив міцну літературну
основу, коли обігнав книги Мартіна, вже наявними надбаннями скористалися не
надто вдало. Можливо у когось вистачить грошей та сміливості зняти римейк, коли
письменник таки завершить серію? Було б круто!
Немає коментарів:
Дописати коментар