Як “Тенет” світ не врятував

Страшні часи настали, марно бідному кіноманові заглядати до афіші - всі пристойні прем’єри відклали на майбутнє, наприклад, “Кінгсмен” переїхав аж на лютий наступного року, а груднева прем’єра “Дюни” опинилася під питанням. Єдиний, хто наважився вийти в люди - це Нолан і його “Тенет”. Історію позиціонували як разблокбастерний блокбастер із запаморочливими спецефектами, зірками та шаленим екшеном. Але чомусь ця сила і велич досі зібрала по всенькому світу лише 239 мільйонів з бюджетом у 205. Дивина - у Нолана купа фанатів і добрий екшен з перегонами і бійками завжди на часі (он “Форсаж” вже на серіал перетворився). Народ мав “зголодніти” за гарними блокбастерами, на великому екрані все вибухає значно вибуховіше, ніж на твоєму ноуті. Тим більше обіцяли показати, як знімальна група заради мистецтва роздовбала справжнісінький літак. Але щось пішло не так.

"Мандалорець": десь у дикій галактиці

Серіал «Мандалорець» від Диснея можна насправді назвати «Нова надія», бо саме на телебаченні раптом з‘явилася та сама справжня магія далекої галактики. Влучно використовуючи стилізацію, цитування жанрових прийомів, образів і сюжетів, немов той Тарантіно, Джон Фавро створив справжній фантастичний вестерн. Колись у фільмах Леоне та Куросави шукав натхнення Лукас, тепер вони відбилися у популярному серіалі, який створює власний міф, власного героя і захоплює глядача, як колись перші «Зоряні війни». Лише «Бунтар» свого часу спробував щось подібне – цілком нові герої, нові обставини та сувора стилістика воєнного фільму, це було ризиковано, а результат вийшов справді цікавий.

При цьому хитрун Фавро неймовірно вдало поєднав риси найхаризматичніших персонажів «Зоряних війн» - Дарта Вейдера та Хана Соло. По-перше, він одягнув свого героя у броню та непроникну маску і створив ореол таємничості. Моменту, коли стрілець її зніме, глядачі будуть чекати, як діти на Різдво. Здається, це буде заважати – як має грати нещасний актор, коли навіть його носа з-під того залізного відра не видно, а голос чути через передавач. Та насправді головне, щоб сам режисер розумів, які емоції він хочете транслювати певною сценою, і тоді можна створити картину за допомогою пластики рухів, світла та музики. У перших серіях мисливець майже весь час ще й мовчить – і це не просто не заважає, це працює на загальний образ! Також у самотнього стрільця є власна музична тема, точно як у Вейдера, виразна і впізнавана із перших нот. Шведський композитор Людвіг Йоранссон, її автор, не дарма вже має Гремі, він вдало вловив характер і надав композиції атмосферності виразним ритмом. Щодо спадку від Хана, тут мандалорець отримав романтичний статус особи поза законом і цинічний характер, що неодмінно зміниться в процесі, бо звичайно ж знайдеться персонаж, який пробудить у ньому ніжні почуття.