Драма Ксав‘є Долана
«Смерть і життя Джона Ф. Донована» вийшла в прокат у компанії бурхливих літніх
блокбастерів. Цікавенний ефект: коли фільму бракує довершеності та гармонії, коли
він пристрасно експлуатує прийом, який ти так не любиш (ці крупні плани!), але він
залишає тебе у задумі і спливає у свідомості знову і знову окремими кадрами, сценами,
загальним настроєм. Що працює у цій історії? Інтимність оповіді? Робота
оператора? Акторська гра? Варто було вперше за довгий час піти в кіно не на
бойовик чи фантастику, а на відвертий арт-хаус, щоб відкрити для себе Ксав‘є
Долана знову, на великому екрані. Виявляється цей сюжет запозичений із
реального життя: хлопчиком, що писав листа зірці, був сам Долан, а актором –
Леонардо Ді Капріо, хоча їхнє подальше листування – вже продукт уяви і привід
для розвитку історії.
